Часткова / загальна власність на нерухомість

immovable-property
В Україні, згідно з нормами чинного законодавства, гарантується право власності на майно як одній особі, так і декільком суб’єктам одночасно. У ситуаціях, коли та чи інша річ належить по праву власності декільком особам відразу, мова йде про спільну власність.
Це особливий правовий інститут, який передбачає існування як зовнішніх відносин співвласників з третіми особами з приводу майна, так і наявність внутрішніх взаємовідносин учасників між собою.

Підстави виникнення права спільної власності

  • Придбання майна під час перебування в шлюбі;
  • Спадкування (як за законом, так і за заповітом);
  • Приватизація нерухомості кількома особами;
  • Спільна купівля речі або спільне будівництво нерухомого майна;
  • Створення фермерського господарства і т.д.

Перелік підстав для виникнення права спільної власності не є вичерпаним. Виходячи з цього, правомірною підставою може вважатися будь-яка , відома і законна підстава виникнення права власності у цілому.
NB! Право спільної сумісної власності може виникати тільки в тих випадках, які прямо вказані в законі або передбачені в договорі.

Об’єкти права спільної власності

До об’єктів в даній ситуації може бути віднесено будь-яке майно, що перебуває в цивільно-правовому обороті:

  • Індивідуально-визначене майно (зокрема, нерухомість);
  • Сукупність речей (наприклад, майно, що відноситься до спадкової маси);
  • Майновий комплекс, що використовувався при проведенні господарської діяльності.

Види спільної власності

Норми чинного законодавства України розмежовують спільну власність на дві великі групи – право спільної сумісної власності і право спільної часткової власності.
Спільна сумісна власність
Даний інститут включає право власності на майно двох і більше суб’єктів, при цьому частка кожного з них у праві власності не визначається. Таким чином, все майно, що набувається подружжям під час перебування у шлюбі, а також майно, яке було придбано за спільні грошові кошти членів сім’ї за допомогою їх спільної праці, належить їм по праву спільної сумісної власності.
Відмінною особливістю права спільної сумісної власності є невизначеність частки кожного співвласника. Співвласники здійснюють правочинність щодо володіння та користування майном спільно, а розпоряджаються ним на підставі спільної угоди.
Кожен співвласник має право виділити із загального спільного майна свою частку в натурі. Частки у праві власності кожного співвласника прийнято вважати рівними, якщо інше не передбачається законом, договором або рішенням суду.
Загальна часткова власність
Під даним терміном розуміється право власності на майно двох і більше осіб з визначенням конкретної частки кожного з них. Як і в попередньому випадку, якщо інше не встановлено договором або законом, частки співвласників у праві власності є рівними.
NB! Співвласникам належить не право власності на певну частку в спільному майні, а частка саме в праві власності.
При визначенні часток у праві спільної часткової власності на майно встановлюється, що розмір часток (як рівних, так і нерівних) повинен бути конкретно визначений або у відсотковому відношенні (20%, 50% і т.п.), або у вигляді дробового числа ( 1/5, 1/2 і т.п.).

Права учасників спільної часткової власності

Співвласники мають право укладати між собою угоди з приводу порядку володіння та користування спільним майном. Кожен співвласник має право на виділення його частки майна в натурі (ця частина повинна відповідати його частці у праві власності). Якщо ж виділення частки майна в натурі неможливо (наприклад, річ є неподільною), то такий співвласник має право отримати від інших співвласників майнову компенсацію.
Володіння та користування спільним майном здійснюється за згодою співвласників. Кожен співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
NB! При відчуженні своєї частки у праві на майно за договором купівлі-продажу, співвласник зобов’язаний дотримати передбачене законом право інших співвласників на першочергове придбання його частки.
При зміні співвласника право спільної часткової власності не припиняється, і новий учасник правовідносин отримує той же юридичний статус, що і попередній.
Виділення учасником своєї частки із майна в натурі тягне за собою припинення права спільної часткової власності для цього конкретного учасника. Така угода в обов’язковому порядку повинна бути засвідчена нотаріально.
Співвласники володіють правом здійснити поділ спільного майна в натурі. В даному випадку право спільної власності також припиняється. Угода про подібний розділ обов’язково повинно бути завірена в нотаріальному порядку.